На Конотопщині, як і в інших регіонах України, зростає кількість хворих на Covid-19. Серед тих, кому доводиться одними з перших виявляти людей з підозрою на хворобу — сімейні лікарі. Про враження від нового вірусу, зміни в роботі, пов’язані з ним, проблеми реальні й вигадані, розповідає сімейна лікарка Людмила Гегельська.
«Ми не знали, що то був за вірус»
— Вперше про Covid-19 я дізналася (мабуть, як і більшість співгромадян) із засобів масової інформації. Далі – наради в поліклініці. Приходили працівники санстанції. Про перше враження важко щось сказати, хоча й до цього вірусні інфекції були. І наслідки були серйозні – ускладнення, і люди молодого віку помирали. До того ж невідомо, яка клініка нового вірусу.
Говорили, що вірус може бути безсимптомний, що немає ніяких тестів. Всі вони різні, різний перебіг, але в одного хворого триває важко, але результат позитивний, а в іншого — навпаки.
Це було щось невідоме нам, але ми звикли до щорічної появи якихось нових вірусних інфекцій
Небезпека подібних інфекцій полягає у швидкому результаті. Були випадки, що приходила відносно молода людина, виявляли в неї звичайну гостру респіраторну вірусну інфекцію, робили рентген, ніби все нормально. А через день-два там двостороннє запалення легень, і в реанімації людині вже не можна було нічим допомогти.
Але на той час ми не знали, який то був вірус. Часом хворий сам недбало ставиться до хвороби, лікується вдома. Інші зверталися до лікарів ледь не миттєво, проте закінчували летальним підсумком. Від чого це залежало – чи від різновиду вірусу, від рівня імунітету людини важко сказати.
Роботи додалося. Не завжди потрібної
— З приходом вірусу робота стала значно напруженішою. На відміну від деяких професій, де люди взагалі не ходили на роботу, ми щодня від початку до кінця на робочому місці. Можливо, трішки людей менше було в поліклініці. Хоча і пацієнти приходили, і в телефонному режимі доводилося консультувати. А що таке консультація по телефону? Одна справа, коли безпосередньо оглядаєш хворого, і зовсім інша – коли маєш лише інформацію, отриману в телефонному режимі. Ну, і працювати в окулярах і масці всю зміну.
Тому весь день на роботі, а коли йдеш додому – згадуєш, що треба було зробити. Одному хворому треба було передзвонити, щоб повідомити результати аналізу, іншому – нагадати про прийом ліків, третьому – повідомити ще якусь інформацію. До того ж комп’ютер іноді зависає, а люди похилого віку це можуть сприймати як недопрацювання лікаря. Кожному не поясниш недосконалість техніки. Одне слово – досить багато факторів, які уповільнюють роботу.
Я вважаю, що лікар має оглянути хворого, поставити діагноз і призначити лікування. У житті доводиться робити багато чого іншого і, на мою думку, зайвого. Часом доводиться чути претензії, заклики бути уважнішими. На що відповідаю, що ми такі ж люди, як і всі. Зроблені, як говорять, з того ж самого тіста.
Попри складні умови роботи, серед моїх колег ніхто не звільнився, не залишив роботу. Принаймні серед сімейних лікарів.
Доводилося чути заздрісні голоси, що через Covid-19 нам платять підвищену зарплату. Хочу сказати, що ніяких доплат я не отримую – яку суму отримувала до епідемії, таку й зараз.
Відверто кажучи, з симптомами Covid-19 до мене ніхто не звертався. Були випадки в колег, коли після обстеження тест давав позитивний результат. До прикладу, чоловік приходив зі скаргами на здоров’я. Симптоми були схожі на Covid-19. Відправили його на рентген легенів, результат позитивний. Дружина теж прийшла, ми її обстежували. Зараз лікується.
Був випадок, що приїхав чоловік з Києва. Хворів там, обстежився, все було нормально. Приїхали відпочивати в Таранське. Він відчув слабкість, попросив послухати його. Ні кашлю, ні задишки, лише скарги на слабкість. Зробили рентген, там двостороннє запалення. Чи людина запустила хворобу, чи вона так протікала, але в стаціонарі тест не підтвердився, але людина в реанімації померла. Без Covid-19.
Фантазії та реальність
— Щоб ефективніше боротися з вірусом, більше тестів потрібно. На початку епідемії їх взагалі не було. А сьогодні роблять тести всім, хто лягає в стаціонар, тим, хто на обстеженні, консультації. Єдине, що нас, медпрацівників, ніхто не тестує.
Люди у нас люблять фантазувати. Доводиться чути, що в нас значно збільшилася кількість хворих на Covid-19, оскільки до міста повернулася 58-ма бригада і «привезла» з передової вірус. Я завжди намагаюсь зупиняти подібні розмови, наголошуючи, що це просто повторення думки якоїсь однієї людини. У 58-й бригаді були випадки, але військових обстежили, за необхідністю – ізолювали. Там сьогодні немає ні контактів, ні хворих, тому не варто вигадувати.
Люди приїжджають з-за кордону, повинні знаходитися на самоізоляції. У нас серед тих, хто приїхав, – не захворів жоден.
Коли епідемія починалася, всі сиділи вдома, і випадків захворювання було менше. Сьогодні багато людей просто розслабилися.
Варто лише побачити, скільки приходить вранці до поліклініки! Єдине – приходять у масках. Бо без масок не впускають.
Зараз спекотний час у прямому й переносному розумінні – медогляди педагогів, студентів і т.д. Отже, велике скупчення людей. Тому намагаємося пояснити людям похилого віку, щоб вони, по можливості, уникали скупчень народу. Але сприймають це не всі. Розслаблятися ще дуже рано.