Верховний суд звільнив від покарання водія, який збив п’яного пішохода, зупинився на дорозі

Верховний суд звільнив від відбування покарання чоловіка, який скоїв наїзд на п’яного пішохода.

Так, ВС розглянув касаційну скаргу захисника водія, засудженого за порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до заподіяння тяжкого тілесного ушкодження пішоходу (частина друга ст. 286 КК України), до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік 6 місяців.

Про це йдеться на сайті Верховного суду.

Так, згідно з вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу було визнано винною в тому, що, керуючи технічно справним автомобілем і виконуючи маневр перестроювання з правої крайньої смуги в ліву, порушило Правила дорожнього руху України (пункти 2.3 «б», 10.1 , 12.1, 12.3) і допустило наїзд на пішохода, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

На думку захисника засудженого, встановлені судами фактичні обставини не співвідносяться з ознаками злочину, передбаченого ст. 286 КК України, оскільки дії особи не перебували в причинному зв’язку з суспільно небезпечними наслідками, що настали. Також скаржник просив звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів КУС ВС відхилила аргументи захисника про те, що протиправність дій потерпілого пішохода виключає винність засудженого. Так, суд встановив, що потерпілий, перетинаючи проїжджу частину, зупинився на ній, завдяки чому з’явилися небезпеку для дорожнього руху. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов’язаний дотримуватися правил дорожнього руху України. Втім, як встановили суди, водій перед перестроюванням з правій крайній смуги в ліву не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, і при виявленні пішохода, якого він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, і здійснив на нього наїзд, незважаючи на те, що мав технічну можливість запобігти цьому наїзд.

Отже, той факт, що небезпека для руху, а саме перебування пішохода на проїжджій частині дороги, створена в результаті протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог пункту ПДР України про те, що при виявленні пішохода водій повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Щодо звільнення особи від відбування призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК

Вирішуючи питання про можливість застосування цих положень, КУС ВС врахував, що засуджений вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких, в результаті чого потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. За формою провини скоєний злочин є необережним. Що стосується особи винного, то засуджений раніше не був судимий, має міцні соціальні зв’язки, за місцем проживання характеризується позитивно, на його утриманні перебувають дружина, яка хворіє, і батько похилого віку, який має потребу в турботі.

Заслуговує на увагу і те, що з моменту вчинення злочину до вступу вироку в законну силу і взяття особи під варту пройшло більше 5 років і за цей час нових злочинів він не зробив.

Аналізуючи конкретні обставини справи, слід врахувати зміст і обсяг допущених засудженим порушень правил безпеки дорожнього руху та одночасно врахувати невідповідність цим правилам дій потерпілого, який, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переходив дорогу в невстановленому місці і зупинився на проїжджій частині дороги, завдяки чому з’явилися небезпеку для руху.

Зазначені обставини, які підлягають обов’язковому обліку і дані про особу в своїй сукупності, на думку колегії суддів касаційного суду, дають достатні підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

КУС ВС змінив судові рішення щодо засудженого, на підставі ст. 75 КК України, звільнив його від відбування призначеного йому основного покарання з випробувальним терміном тривалістю 3 роки і поклав на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. У зв’язку із застосуванням до особи ст. 75 КК України звільнив його з місць позбавлення волі.

Джерело: