Вироком місцевого суду чоловік був визнаний винним в тому, що він, перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, а саме, захищаючись від незаконного проникнення в його житлі і нападу з боку групи осіб, завдав одній з них кухонним ножем один удар в груди в результаті чого потерпіла в той же вечір померла в лікарні.
Апеляційний суд залишив цей вирок без змін, але Верховний суд з цим не погодився.
У касаційній скарзі захисник вказав, що чоловік діяв в стані необхідної оборони, а тому в силу ч. 5 ст. 36 КК не підлягає кримінальній відповідальності.
Колегія суддів Кримінального суду ВС задовольнила касаційну скаргу, скасувавши вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони відносяться: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність і об’єктивна реальність, межі захисних дій, які не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищував би той, який для цього необхідний.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, заподіяної тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Тобто, закон передбачає виключення із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, яка захищається, має дотримуватися певної межі, завдаючи шкоду тому, хто посягає.
Цими винятками є:
– напад озброєної особи;
– напад групи осіб;
– протиправне насильницьке вторгнення в житло чи інше приміщення.
У таких випадках шкода, заподіяна тому, хто посягає особі, не обмежений ніякими межами, аж до позбавлення його життя.
Колегія суддів погодилася з доводами захисника щодо правомірності дій засудженого в даній конкретній обстановці.
Так, з встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин кримінального провадження вбачається, що смерть потерпілої чоловік заподіяв, перебуваючи в стані необхідної оборони, з метою відвернення протиправного насильницького вторгнення у своє житло і захисту від нападу групи осіб.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 5 ст. 36 КК, такі дії не тягнуть за собою кримінальної відповідальності, тому висновки місцевого та апеляційного судів про перевищення меж необхідної оборони є безпідставними.