Українці перестали в серпні нести кошти на банківські вклади. Згідно зі звітом Нацбанку, в минулому місяців гривневі вкладення населення на рахунках скоротилися на 0,4%, і на 1 вересня 2020 року виявилися на рівні 362,5 млрд грн.
Трохи підросли валютні накопичення людей, – на 0,2%, до $ 9,7 млрд – проте вони не перекрили гривневих відтоків. Звичайно, відтоки ще не найбільші, однак показові. До сих пір фінансисти любили повторювати, що в період карантину намагаються економити і не витрачають кошти з рахунків.
У банках визнавали, що зростання вкладень населення, який фіксувався до сих пір, був пов’язаний зі збільшенням залишків на карткових рахунках. Це були не депозити, а в основному зарплатні картки.
Люди по мінімуму витрачали свої оклади, які надходили від роботодавців – намагалися побільше заощадити на «чорний день». На випадок втрати роботи, хвороби або просто про всяк випадок запас. У серпні ці настрої стали поступово сходити нанівець.
Може люди витратилися на відпустки, може на комуналку, може на підготовку дітей до школи, а може просто втомилися постійно збирати. Як не крути, але кошти на рахунках стали танути. Зазвичай банкіри відстежують подібні зміни настроїв вкладників і намагаються оперативно зацікавити їх цікавими пропозиціями за вкладами.
Однак минулого місяця цього не сталося – ставки по вкладеннях населення не тільки не піднімали. Навпаки, фінансисти опустили свої відсотки.
Наприклад, середні прибутковості по вкладах в гривні в серпні скоротилися в такий спосіб:
• по 3-місячним – з 8,65% до 8,3% річних;
• по 6-місячним – з 8,67% до 8,48% річних;
• по 9-місячним – з 8,86% до 8,84% річних;
• за 12-місячними – з 8,84% до 8,6% річних. За доларовими вкладами відсотки опустилися на 0,6-0,18 річних, середні ставки знаходилися в рамках 0,58-1,1% річних. Люди звикли до мізерних доходностям, і більшого від банків не чекали.
Якщо узагальнити основні причини скорочення гривневих вкладів населення, то вийде наступне:
• Низькі процентні ставки, які мотивують людей до вкладень.
• Збільшені витрати в серпні: відпустки, підготовка до школи та ін.
• Деяка конвертація коштів у валюту (частина грошей перевели з гривневих рахунків на доларові) – спрацювали очікування по девальвації нацвалюти восени.
Небажання банків піднімати людям ставки за вкладами пояснюють дуже просто – відсутністю кредитних проектів.
.jpg)
«Цілком очевидно, що банки не потребували гривневих ресурсах, тому і не були готові платити більше за вкладами. Скільки б не говорилося про розвиток державної кредитної програми «5-7-9%», її обсяги залишаються зовсім невеликими. Нових проектів, особливо нових інвестиційних, там зовсім мало. Більше 80% – це перекредитування старих: тобто банки переводять раніше профінансованих бізнесменів на держпроекти (щоб зменшити витрати клієнтів на відсотки), і вкрай рідко знаходять нові проекти і нових позичальників. Мало позначилося на загальному кредитному портфелі банківської системи і багатомільярдні кредитування «Укравтодору» державним Укрексімбанком. Кредитний портфель банківської системи продовжує танути. Як тільки підуть масові списання проблемних позик, яких в ньому близько половини, то буде танути ще сильніше », – прокоментував« Країні »ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
У свіжому звіті Нацбанку зафіксовано чергове скорочення гривневого кредитного портфеля підприємств: в серпні він зменшився ще на 0,3%, а за січень-серпень 2020 року – на 1,9%, і зупинився на рівні 431,7 млрд грн. Це означає, що бізнес активніше гасить старі позики в нацвалюті, ніж отримує нові.
Трохи – на 1,3% – в минулому місяці зросла доларове кредитування корпорацій. Однак за 8 місяців все-одно був зафіксований негативний результат – скорочення валютного кредитного портфеля юросіб на 3% (до $ 13,1 млрд). Слабке кредитування пояснюють великою кількістю причин.
Головна – дуже мале число хороших позичальників. Так називають не сильно закредитовані підприємства, у яких ще залишилися ліквідні застави, а також перспективи розвитку, незважаючи на зниження споживання (в Україні та світі) і розвиток коронавируса.
У більшості компаній, які в непростий час ризикують брати кредити і запускати нові проекти, зазвичай або є шлейф старих боргів, або не вистачає майна для застави, або є високі ризики щодо розвитку проектів. Проекти можуть бути припинені / закриті в будь-який момент у разі посилення карантину.
Банки не готові брати на себе такі ризики, оскільки зав’язані на платежі по кредитах. Поки ситуація в кредитуванні залишатиметься складною, банки продовжать з великим небажанням підвищувати процентні ставки по депозитах (або будуть їх піднімати незначно).
Нема чого платити за гроші, які поки не придумали, у що вкласти. Єдина хороша новина для вкладників – відсотки по вкладах перестануть падати. Це підтверджують фінансисти.
«У короткостроковій перспективі (1-3 місяці) ставки по депозитах якщо і будуть знижуватися, то незначно. У середньостроковій перспективі, за умови позитивних макроекономічних маркерів, тренд на зниження ставок продовжиться », – сказав« Країні »заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.
Тим, хто хоче побільше заробляти на своїх вкладах, потрібно буде орієнтуватися на банки, які займаються кредитуванням населення. Це єдиний напрямок в кредитуванні, яке продовжує потроху розвиватися.
За даними Нацбанку, гривневе кредитування фізосіб в серпні виросло на 1,4%, а з початку 2020 року – на 3,8% (до 175,4 млрд грн).