Сьогодні православні відзначають Успіння Пресвятої Богородиці, яке також називають Другою Пасхою і через особливого шанування серед віруючих. У цей день прийнято було відвідувати храм, влаштовувати сімейні застілля, свататися і планувати весілля.
Успіння – один з 12 великих церковних свят, його ще називають двунадесятих. Він має свою історію і традиції святкування, про які розповімо докладніше.
Історія і значення свята
Про час і місце, коли свята Марія відійшла до Христа, ми дізнаємося здебільшого з апокрифів. Так, тривалий час після вознесіння свого сина Марія жила в Гефсиманії, під опікою апостола Іоанна. Богоматір проповідувала віру нарівні з апостолами. Про своє майбутнє земної кончини вона дізналася від Архангела Гавриїла, який раніше сповіщав її та про народження дитини. У триденний термін всі апостоли, крім Фоми, встигли приїхати в Єрусалим з різних країн, щоб попрощатися і зробити поховання Діви Марії.
Її поховали в гробниці її батьків, праведних Іоакима і Анни. Після поховання вхід до печери закрили каменем. На третій день з Богородицею приїхав попрощатися апостол Фома. Коли труну відкрили, то тіла в ньому не виявилося, в ньому була лише плащаниця.
В даний час на місці поховання Богородиці знаходиться церква Успіння Пресвятої Діви, куди з’їжджаються паломники всього світу.
В іконографії часто біля труни Богоматері зображено Ісуса, що тримає на руках чисту душу, як раніше вона тримала немовля на руках. Цей образ символізує народження в нове життя і підкреслює торжество свята.
Ікона Успіння Пресвятої Богородиці в монастирі Ставронікіта, на Афоні (автор: Феофан Критський)
Успіння, хоч і означає смерть і смерть, вважається святом, оскільки Христос переміг смерть, дарував кожній людині шлях порятунку, а також тому, що перехід Божої матері Марії на небо відбувався через Усипаніе – тобто сон або мирну кончину. Звідси і двояке відчуття свята: смуток і печаль від розставання, а також радість від переходу в інший світ, в життя вічне. Успінням Богородиця обгорнула всіх людей на землі, включаючи грішників, своєї неосяжної любов’ю, немов покровом.
За день до свята, 27 серпня, закінчується єдиний з церковних постів, присвячений Богородиці, який духовно готує віруючих до свята. Однак в тому випадку, якщо свято випадає на середу (як в цьому році), віруючі все одно не їдять м’ясо і молочні продукти – тільки рибу і трохи вина. Тобто всі обмеження в їжі знімаються 29 серпня.
Наші пращури вшановували це свято настільки сильно, що називали його Богородичной або Другий Великоднем.
Церковні традиції
В Україні Успінню Богородиці присвячені Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври, у всіх трьох сьогодні відзначають престольне свято. У Києві також є ряд храмів на честь Успіння Пресвятої Богородиці. У свято священнослужителі проводять богослужіння в блакитних шатах, який вважається одним з квітів Богоматері.
Святкова служба починається 27 серпня з всеношної, коли віруючим виносять плащаницю із зображенням Богородиці. З нею роблять хресний хід навколо церкви, після чого всіх, хто молився помазують єлеєм. Свято вихваляється особливим співом.
28 серпня вже відбувається святкова служба. Ікона Успіння Богородиці допомагає позбутися від хвороб і пристріту, прийняти правильне рішення, знайти вихід зі складної ситуації. У ікони просять про зміцнення віри, захист дітей, про позбавлення страху перед смертю.
Народні традиції, що можна і не можна робити в свято
У народі свято збігається з закінченням польових робіт і збором врожаю в садах, коли на деревах залишаються лише зимові сорти яблук і груш. Іноді Успіння називають Першою Пречистою, з нагоди якого в селах влаштовували «Успенський» бенкет. Кожен, хто приходив в гості, приносив своє частування до столу, заздалегідь освячене в церкві.
Серпня багатий на фрукти та овочі
Починали святкувати ввечері, тому що ще вранці всі разом закінчували роботу в поле. Втім, занадто гучні гуляння не влаштовували, щоб не накликати напасти.
Із закінченням Успенського посту починалася пора весіль. Дівчата і самі доглядали собі наречених. Вважалося поганою прикметою годі й шукати пару до Успіння. А сватання саме 28 серпня віщувало щасливе і довге подружнє життя.
У свято не можна було взувати стару або незручне взуття, щоб уникнути життєвих труднощів. Також не ходили босими по росі, щоб не зібрати на ноги всі хвороби з трави. Вважалося, що в цей день земля сумує за Богородиці.
У свято не можна було конфліктувати і сваритися, бажати іншій людині зла, різати ножем продукти (наприклад, хліб ламали руками), працювати з гострими інструментами в землі або розпалювати багаття, щоб не накликати біду. Незаміжнім дівчатам не можна було стригти волосся, щоб не зіпсувати долю.
За погодними прикметами на Успіння визначали, якою буде осінь. Іній на деревах – до швидких морозам, а туман – до потепління. Якщо в небі з’явиться веселка – до теплої осені; багато павутини – до морозної і малосніжною зими; якщо водойми вкриті статичної гладдю, осінь буде тихою, а взимку не буде хуртовин.