У Глухові діти влаштовують ігри в напівзруйнованому приміщенні колишнього садка

Жителі Глухова звернулися до журналістів з проханням допомогти запобігти небезпеці, що загрожує місцеву дітвору. Йдеться про покинутій будівлі на околиці міста, по вул. Київський Шлях, біля магазину «Акація». Коли – то тут було дошкільний заклад «Колосок» і знаходилося воно в відомстві колгоспу ім. Леніна. Потім перейшло в руки власника, і садок вже перебудовувався під житловий будинок, в який планувалися заселитися співробітники прокуратури і силових структур. Однак щось пішло не так, і незадовго до новосілля роботи завмерли. Господар виявився за гратами, і безгоспне будівлю стало заброшкой.

За кілька років без п’яти хвилин прокурорські квартири перетворилися на руїни: народ все розбив, розібрав і розтягнув. Цей триповерховий будинок облюбувала дітвора і підлітки, сходячись і з’їжджаючись сюди з різних кінців Глухова. Кореспондент ГлуховІнфо спеціально відправилася на місце події, щоб переконатися на власні очі, що там відбувається. Але перед цим поставила до відома про проблемній зоні секретаря Глухівського міськради Юрія Бурлаку, поліцію, обласного депутата і голову квартального комітету.

Для проходить повз людини ситуація спокійна: ну, варто собі заброшка, і що з того ?! І навряд чи кому прийде в голову заглянути всередину …

Серед білого дня тут знаходилося близько двох десятків школярів. Чим займаються? Відпочивають: слухають музику, сидять в телефонах, спілкуються, лазять по будівлі. Розповідають, що не всі знаходять собі мирні заняття, є хлопці, які молотками, принесеними з дому трощать стіни. Нещодавно громили арматуру, що висить на стіні між поверхами, і хлопчаки, які були на третьому, ледь не втратили можливість спуститися вниз. А днями один школяр впав з другого поверху, оступившись. Злетів на уламки цегли, але, на щастя, не вбився, і травмувався незначно.

«Два дні вдома лежав без руху», – кажуть його друзі. Однак це ще не все: до вечора тут збирається набагато більше дітей. Тільки вже постарше. За словами місцевих жителів, вони випивають, курять. Зізнаються, що в минулому році тут навіть наркотики кололи. Зараз, мовляв, такого вже немає. У покинутій будівлі виявляється є і так зване місце для побачень. Підліткова романтика відбувається в підвалах, розташованих в цокольному приміщенні.

Чесно кажучи, спускатися туди по купах будівельного сміття було моторошно і небезпечно. Дітвора продемонструвала і відсіки, де, за їхніми словами, їх друзі «цілуються і таке інше». Там темно, брудно, кругом порожні пляшки і купи всякого мотлоху. Один з хлопчаків, намагаючись згладити ситуацію, заспокоїв: «Не хвилюйтеся, тут немає гумових штучок!».

Діти розповідають, чому знаходять занедбаний будинок цікавим, мовляв вдома нудно, а тут – весело, до того ж далеко не всі зізнаються батькам, де і з ким проводять час – кажуть мамі з татами, що просто катаються на велосипедах. На питання, де вони беруть сигарети і спиртне, відповіли, що просять кого – небудь з повнолітніх купити їм все це в «Акації». З бесіди з дітьми з’ясувалося, що всі вони з різних шкіл Глухова, і проживають в різних його мікрорайонах. Двоє хлопчаків похвалилися, що добираються сюди 4 кілометри!

Однак і стверджувати, що тут вони знайшли згуртовану і дружну компанію, не стали. Швидше навпаки, скаржаться, що серед них є і такі, хто робить гидоти і підлості. Так, наприклад, нещодавно одні хлопці рушили сходи, щоб інші не змогли злізти в третього поверху на другий. Днями хтось із хлопців розвів багаття всередині будівлі, а коли дим сильно повалив просто втекли хто куди, залишивши палаючий вогонь. Гасити його довелося зовсім іншим хлопцям, тим, хто сидів окремою компанією на ганку. А вчора у двох хлопчаків хто – то зі своїх вкрав скейти. Транспортні засоби зазвичай паркуються на першому поверсі, а їх господарі лазять по заброшке. До вчорашнього дня ніяких крадіжок не було. Хто це зробив – з’ясувати неможливо, так як гуляло тут багато народу.

Автор статті пояснила дітям, що їх гри можуть погано закінчитися, адже ними вже зацікавилися соціальні служби. В очах хлопчиків і дівчаток відчувався переляк, вони почали виправдовуватися: мовляв, ми тут тільки другий – третій раз, до того ж нічого поганого не роблять. Ну, а те що лазять по руїнах, так вони адже обережненько …

Конструктивний діалог прийняв інше, деструктивне русло, коли до нас приєднався так званий місцевий авторитет в особі борзого підлітка: поводився агресивно і нахабно, став вимагати у кореспондента посвідчення і наполягати на тому, що, раз тут немає ніякої таблички із зазначенням імені власника, то ніхто не може йому заборонити тут перебувати і навіть проникати всередину. Хлопчина бравірував і поводився зухвало.

На запитання, адресоване голові квартального комітету “обізнаний чи тим, що відбувається на ввіреній йому території?” Михайло Осмачко пояснив, що його права поширюються лише на дитячі майданчики по Київському Шляху. А у цього покинутої будівлі є господар, ось він і нехай дивиться за своїм майном.

Джерело: