89-річний Іван Васильович Белявський народився, виріс і все життя працював в Глухові. Більш того гордо називає себе глуховчаніном в третьому поколінні. Розповідає, що до сих пір, незважаючи на свій поважний вік, дні проводить в майстерні.
Для глухівчан Іван Білявський – це символ епохи. Хтось знає його як чудового вчителя виробничого навчання в СШ №3, де пропрацював 27 років, майстри, який допомагав будувати агрегатний завод. Хтось – як відмінного столяра. Точно кожен, хто здавав на права, в приміщенні МРЕВ звертав увагу на різьблені дерев’яні сходи і коридор, схожі є і в поліцейському відділі. Це справа рук Івана Васильовича. До сих пір радує око дерев’яний колодязь на джерелах у Глинської пустині і в Годунівці, врата в іконостасі в місцевій сільській церкві. А ще саме Іван Васильович був тим столяром, який змайстрував віконні рами для нової поліклініка, коли вона будувалася, і в Спаської церкви. За свій вік він звів три дерев’яні будинки, змайстрував десятки шаф і гарнітурів.
Зараз майстер живе сам. Але, як каже, весь час в роботі або подорожах по місту. Колись і посидіти. У чоловіка вдома столярна майстерня, шість верстатів, якими дуже пишається. Тут проходять його самотні дні і вечори. До сих пір на замовлення робить меблі, стільчики і столи. Багато розповідає про своїх учнів, серед яких чимало продовжили столярну справу. Навчив майстерності і п’ятьох синів. А ще талановитий столяр пише вірші і грає на баяні.
У День Незалежності Іван Білявський отримав почесну грамоту від Глухівської міської ради, тому здивований тим, що до цих пір пам’ятають і цінують його заслуги. А сам він знову і знову зізнається, що любить Глухів і щасливий, що прожив все життя вдома, на рідній землі.