Сумський апеляційний суд відмовив Лебединській районній державній лікарні ветеринарної медицини у скасуванні арешту її майна, накладеного місцевим судом у рамках кримінального провадження, відкритого правоохоронними органами за ознаками службового підроблення документів та фіктивного списання медичних препаратів.
Наприкінці квітня цього року слідчий національної поліції звернувся до Лебединського районного суду з клопотанням накласти арешт на майно, яке було вилучене ході обшуку будівель Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини. В ході слідчої дії була вилучена фінансово-господарська документація, а саме – накладні на вакцини та ветзасоби, сертифікати на препарати, акти та списки щеплення тварин, журнали придбання, зберігання та знешкодження ветеринарних препаратів, та флакони із ветеринарними препаратами. Своє клопотання сторона обвинувачення обґрунтовувала тим, що наразі орган досудового розслідування веде слідство у справі, відкритій за ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (Службове підроблення), а вилучені речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду клопотання слідчого задоволено.
Проте, з таким рішення суду першої інстанції не погодилася сторона захисту і представник Лебединської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернувся до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову, якою клопотання про арешт майна повернути слідчому. Захист зазначав, що у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, а слідчий не довів, що вилучені в ході обшуку документи та майно здобуті злочинним шляхом чи були об’єктом кримінального правопорушення. Таким чином, на думку апелянта, вони не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України (Речові докази).
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду відмовила апелянту в задоволенні його апеляційних вимог, оскільки застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним. Зокрема, матеріали справи містять достатньо підстав вважати, що майно, зазначене в клопотанні слідчого, сприятимуть встановленню в ході кримінального провадження фактів та обставин можливого вчинення кримінального правопорушення.