Кожного року у десяту неділю після Пасхи деякі віряни йдуть пішки з Кролевця до Дубовичів, щоб помолитися на місці явління ікони Божої Матері, яку в народі називають «Дубовицькою». Глухівчани теж перейняли таку традицію. Утретє організувалася хресна хода від Трьох—Анастасіївського собору до траси Київ-Москва, це близько 12 кілометрів, повідомляє «Неделя».
Якщо щороку у цей день тут збирається більше тисячі прихожан, то цього — кількість охочих помолитися значно менша. Через карантинні заходи віряни перебували у масках, засоби захисту безкоштовно роздавали тим, у кого їх не було. Не було й традиційної трапези, яку організовували щорічно прихожани дубовицької церкви. Минулі роки на свято запрошували єпископів з інших єпархій, та сьогодні на літургії був присутнім лише Єпископ Конотопський і Глухівський Роман.
Але карантинні заходи не затьмарили того прекрасного відчуття святості та благодаті, яке завжди панує у цьому місті. Люди з благоговінням відстояли літургію, набрали цілющої води з місцевого джерела. Молитва серед сосон та просто неба наповнила душу кожного радістю та натхненням.
Про Дубовицьку чудотворну ікону згадується у старовинних книгах. Ще у XV столітті військовий обоз, який проїжджав тут, загубив святу ікону. На місці її явлення збудували каплицю, а потім храм. За радянських часів церкву у Дубовичах зруйнували, а ікона довго митарствувала. Востаннє її бачили у Києво-Печерській лаврі, і там її слід загубився. Нині існує кілька списків, у тому числі і у нашій церкві. Про джерело ми знаємо з легенди. Юний чередник пас худобу поблизу села, і його осліпило дивовижне золоте проміння. Він побачив Богоматір, а потім почув її голос: «Підводься, синку, ступи сім кроків праворуч і побачиш джерело. Випий тієї водиці, і минеться все, станеш сильним і здоровим». З тих часів існує ця криничка. І хто не намагався її зруйнувати, все марно – знову пробивалася цілюща вода.