До суду звернулось ФОП Р. до відповідача СФГ «Івот» про стягнення 150 тис. грн, інфляційних нарахувань, річних за неналежне виконання договору та штрафні санкції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що між позивчаем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів. У ході розгляду справи позивачем були надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують надання відповідних послуг. Як зазначено позивачем, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за послуги, надані на виконання умов договору, складала 120 тис. грн.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов’язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд визнав вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 120 тис. грн. заборгованості за послуги з перевезення вантажів правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо інших вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих санкцій, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованих сум санкцій, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10, 6 тис. грн — пені, 3,5 тис. грн — інфляційних нарахувань, 4 тис. грн. — 3% річних за неналежне виконання умов договору про надання послуг з перевезення вантажів. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані.
Виходячи з фактичних обставин цієї судової справи, враховуючи, що позов задоволено частково, суд відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодував позивачу витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.