Глухівчанину Володимиру Шевченку вже за 60, але це не завадило йому освоїти комп’ютер та Інтернет. На його ютуб-каналі — більше 18,5 тис. підписників, у групі на Фейсбуці — понад 6 тис. друзів. Володимир вирощує різні екзотичні рослини та знімає про це відео.
Пане Володимире, звідки взагалі виникла така ідея викладати відео в Інтернет?
Ви ж бачили, як називається мій канал – «Життя вдівця». Майже чотири роки тому не стало моєї дружини, залишився сам. це був єдиний спосіб пережити депресію… Тоді знімав щодня, просто все, що роблю, саджу. Люди стали приєднуватися, писати коментарі, щось питати, і це відволікало. Для спілкування створив групу «Хочу вирощувати хурму та інжир». Зараз вона стала однією з найбільших в Україні серед груп цієї тематики. Багато пропонували, якось заробляти на цьому, я відмовився.
Звідки таке захоплення екзотичними рослинами, професія була пов’язана з ботанікою?
Ні, я взагалі спершу був помічником машиніста в Конотопі. Коли чимось займаюся, то поринаю у справу з головою. Першим захопленням були рибки. Усе в хаті було заставлене акваріумами. Років двадцять продавав їх на місцевому ринку. Та, коли дізнався, що маю цукровий діабет, ні мерзнути, ні нервувати не можна, змушений був покинути цю справу. Любов до садівництва — від батька. Колись він захоплювався усілякими новими видами плодових дерев. Досі в саду росте його груша «Бера», яку привіз з Трускавця, виноград. Він один на вулиці виписував цілу пачку газет. Його все цікавило: огірки, помідори, груші, яблука. Мріяв знайти та посадити актинідію. Тепер вона росте у мене. Це така невеличка ягідка, смак якої дуже віддалено нагадує аґрус з нотками ананаса. Також мріяв про жимолость, тепер у мене сім кущів на городі. Маю і заповітну ожину. Для мене було важливо посадити ці рослини в пам’ять про батька.
Які ще екзотичні рослини вирощуєте?
Маю зізіфус, всі знають його як фінік. Кілька років він вимерзав. Нарешті прижився. Вирощував у домі лимони, мандарини, інжир. Є кущики лохини. Ця ягідка дуже популярна на західній Україні, її плоди коштують 80-140 грн за 100 грамів. Росте маленький мигдаль, правда, ще він не плодоносив, йому тільки дві зими. Зазвичай, дає врожай на 3-4 рік. Дуже гарно родить арахіс. Його саджу рядочками. Врожай завжди чудовий. Зберігати потрібно не обжареним в шкарлупках. Тоді навесні знову садити у землю. З’явилися перші саджанці азимини, це мексиканський банан або пау-пау. Йому вже три роки, але росте дуже повільно. За сім років – до метра, тоді дає плоди. Він пристосований до низьких температур, запросто витримує до -30 у відкритому ґрунті. Окрім екзотиків є груша, плоди якої досягають 400-500 г, жовта черешня, алича, диплоїдна слива «Машенька», а також колоновидні груші, яблуні. Є виноград, ремонтантна малина. Всього по трішки. Я не вирощую плантації.
Ваша мрія – хурма, про це було одне із відео, які знімали. Але ж це теплолюбива рослина, чи справді на Сумщині можна виростити таку екзотику?
Дійсно, хурма росте у Грузії, Азербайджані, в Україні – вперше з’явилася в Криму. Потім серйозно її селекцією почали займатися на Херсонщині. Я кілька років згаяв на тому, що купував саджанці через інтернет-магазин з Мелітополя. Прийшла, виросла, на зиму укрив, все так, як треба, а вона вимерзає. І так було кілька років підряд. В неї генетично закладено температурні показники до -15-(-18). Лише через мережу познайомився з садівниками-любителями, які займаються вирощенням хурми. Вони продали якісні деревцятка, пристосовані до наших умов. І тоді мрія збулася, зараз це деревце вже плодоносить.
Хурма потребує якогось особливого догляду?
Для того, щоб вона росла на півночі Сумщини, потрібно підібрати правильні сорти. У нас кліматична зона 5А-5В, хоч з кожним роком вона дещо зміщується. Наприклад, ще 3-4 роки тому були морози 27-30 градусів, а цей рік навіть не випав сніг. У нас добре приживається вержинська хурма. Вона витримує доволі високі морози. На зиму її вкривати не потрібно, бо пристосована витримувати канадські морози до -32.
Ви розповідали, що готуєте для своїх підписників сюрприз, новий сорт хурми, привідкрийте нам трішки завісу…
Моя найбільша мрія — вивести нову сортоформу хурми, яка б гарно дозрівала та росла в наших кліматичних умовах на Сумщині. Взагалі, як це робиться? З плодів потрібно взяти, приміром, 100 насінин та посадити. З них частина буде жіночих, частина — чоловічих, але чоловічі не плодоносять, вони йдуть тільки на прищепи. А жіночі цвітуть та плодоносять. Тож з них вибираються найбільші плоди з гарними смаковими якостями та знову пророщуються. Так, виводиться свій власний сорт. На це піде не менше 6 років. Звісно, його ще потрібно реєструвати, оформляти різні документи, що довго та затратно. Тому цього звичайні садоводи-любителі не роблять, а виведений сорт називають сортоформою. У мене вже є перші плоди власного сорту. Планую садити прищепи, щоб земляки теж могли вирощувати мою хурму.
Ще років п’ять тому на Сумщині нічого було і думати про персики. Зараз їх спокійно вирощують. Що потрібно враховувати при їх догляді?
Персик теж південна культура і вона потроху переходить до нас. На Сумщині гарно приживається «Київський ранній». Є маленька хитрість: в першу зиму потрібно нагнути саджанець до землі та защепити прутиками. Або можна надягти на низ стовбура відро без дна. Це захистить від морозів. Персики часто хворіють на курчавість: з’являється пожмаканість на листочках, схожа на бородавки червоного кольору. Обприскую фунгіцидами тричі за сезон.
Цього року був впевнений, що мій персик не дасть плодів, бо навесні було холодно, цвіт розкривався тільки наполовину. Але врожай був чудовий. З невеликого дерева зібрав шість відер відбірних красунчиків-персиків.
Пане Володимире, як досвідчений садовод, порадьте сумчанам, як обирати теплолюбові дерева для нашого клімату?
В інтернет-магазинах багато розповідають і обіцяють. Але з власного досвіду скажу, що не всьому потрібно вірити. Краще купувати саджанці у садівників, які розташовуються територіально найближче до вашого міста. Дуже добре приживаються північні селекції, російські сорти.
Зараз осінь, як підготувати свій сад до зимівлі?
Потрібно зробити обрізку дерев, щоб навесні тільки доформувати крони. Обов’язково обробити сад від шкідників. Листя перекопується, робляться приствольні круги. Удобрювати калійними добривами, можна попелом, монофосфатом калію. Пізніше, майже на початку зими, дерева необхідно побілити. Це врятує від сонячних опіків. Робиться суміш вапна, коров’яка та глини, або можна придбати в магазині спеціальну садову фарбу.
Обрізати потрібно так, щоб не була загущена середина, тому всі гілочки, які ростуть в середину вирізаються. Можна формувати дерево чашею, веретеном (коли гілля під кутом 45 градусів) та ін. Важливу увагу — приділити колоновидним деревам. Їх восени обов’язково потрібно сформувати та обрізати зайві гілочки: пагони, які йдуть угору відщіплюються на 2-3 бруньки. Ні в якому разі не обрізати верхівку, бо вона часто і так може обмерзати взимку.