Нещодавно Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у медичних закладах. Заступником голови цієї Тимчасової слідчої комісії обрали народного депутата України від Сумщини Миколу Задорожнього, який погодився розповісти нам про її діяльність та перші результати.
– Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь-ласка, про ті завдання, які має вирішити Ваша ТСК.
– Після реформування медичної галузі, вітчизняні лікарні отримали більше самостійності у веденні своїх справ. Поряд із тим, далеко не всі керівники медичних установ користуються цим на благо пацієнтів та рядового медичного персоналу, допускаючи як зловживання своїм службовим становищем, так і відверто корупційні діяння, не кажучи вже про загальну їх низьку управлінську ефективність. У принципі, враховуючи масштаби реформи, така поведінка деяких медкерівників була цілком очікуваною і з часом вони просто втратили б посади, а на їх місце прийшли б порядні професійні кадри…
Проте, після початку повномасштабної війни медична галузь зіштовхнулася із новими викликами – потрібно було у великих обсягах лікувати та проводити реабілітацію наших українських захисників. І робити це маємо на високому професійному рівні, при цьому в максимально оперативному режимі. Часу на “розкачку” просто нема, потрібно діяти тут і зараз.
Із різних куточків країни почали отримувати скарги від поранених бійців щодо непрофесійності надання послуг, як медичного так і морального характеру – у суспільстві утворився запит на вирішення цієї проблеми, потрібно було реагувати. Тому разом із колегами пішли на зустріч і утворили ТСК, головним завданням якої є: розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у відповідних медичних закладах; аналіз причин можливих порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців.
– Одним із головних завдань ТСК є розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо фінансування лікування та реабілітації військовослужбовців у відповідних медичних закладах. Чи вже маєте інформацію із цього напрямку роботи?
– Станом на 1 жовтня за даними МОЗ та Мінфіну на рахунках медичних закладів зібралося більше 20 мільярдів гривень вільних залишків. Поряд із тим, дуже часто буває, що із родин військових або просять додаткові кошти на якісь ліки, які мають бути в лікарні, або ж на ті, що не входять до лікарських засобів з переліку НСЗУ. На фоні цього виникає певний дисбаланс і наші військові виходять з лікарень не належним чином вилікувані. Тому і стоїть завдання зробити фінансовий аналіз лікарень, щоб знати, наскільки ефективно вони використовують кошти. Адже з одного боку, маємо вільні залишки коштів, а з іншого – у тих лікарнях, де намагалися надати українським захисникам максимально-ефективну допомогу – коштів на подальшу роботу не вистачає. Тому, вважаю, що таким лікарням варто збільшити фінансування.
– Ви сказали, що у лікарнях просять пацієнтів купувати ліки, які не входять до переліку НСЗУ і на які не розповсюджується державне фінансування. Чи є можливість якось врегулювати це питання?
– Так, це досить наболіла проблема і ми наразі опрацьовуємо інформацію із провідних лікарень, щоб, враховуючи їх досвід, подати рекомендації в Міністерство охорони здоровʼя та НСЗУ, щодо розширення переліку лікарських засобів аби медзаклади отримали можливість за додаткові кошти купувати більш ефективні ліки та препарати. Це, з одного боку, покращить рівень лікування українських воїнів, а з іншого зніме з них фінансове навантаження – тобто з їх родичів більше не вимагатимуть такі ліки, а все відбуватиметься за рахунок держави. Переконаний, що це правильна позиція і на лікуванні наших поранених бійців точно не варто економити, застосовуючи менш ефективні лікарські засоби.
– Після початку війни багато лікарень змушені були відмовитися від закупівлі сучасного обладнання. Чи розглядала Ваша комісія такі питання?
– Так, дійсно, така проблема існує як на національному рівні, так і на Сумщині, зокрема. Знаю особисто випадки коли лікарні з нашого регіону, провівши відповідні тендерні процедури ще до початку війни, змушені були потім відмовитися від оплати і розірвати угоди, щоб в умовах надзвичайної ситуації спрямувати кошти на більш нагальні потреби. Поряд із тим, потреба в обладнанні нікуди не зникла, більш того, рівень завантаження вже існуючого тільки зріс.
Наприклад, якщо брати Сумщину, то у нас є лише один аппарат МРТ і той в приватній клініці. Тому провели перемовини із міністром охорони здоровʼя і вже цього року в Сумах має зʼявитися ще один такий прилад. Звичайно, цього замало, бо в ідеалі на таку кількість населення їх потрібно не менше трьох. Але в умовах воєнного часу – це теж гарний результат. Тим більше, відповідальність за цей напрямок ніхто знімати не збирається і будемо працювати над тим, щоб згодом довести кількість необхідного обладнання до європейських нормативів.
Також працюємо над забезпеченням іншим обладнанням для діагностики та лікування поранених.
– Яка ситуація із ремонтами медичних закладів?
-Звичайно, багато таких програм довелося згорнути – і це нормально в умовах війни. Поряд із тим є два напрямки, на мою думку, які все ж мають бути забезпечені фінансуванням: це відновлення зруйнованих ворожими ударами медичних закладів та ремонти тих, де проходять лікування наші захисники, щоб вони це робили в нормальних людських умовах.
– Чи змінився Ваш робочий графік після утворення цієї Комісії?
– Звичайно, тим паче, що ТСК була утворена нещодавно (21 вересня 2023 року – ред.) і маємо опрацювати значні обʼєми інформації щоб прийняти виважені ефективні рішення. По-суті, маємо побачити ситуацію ледь не в кожній українській лікарні, де перебували чи перебувають на лікуванні та реабілітації наші поранені військові. Опрацювати тисячі скарг від них, щоб мати можливість виправити ситуацію і зробити вітчизняну медицину налаштованою на добросовісне виконання своїх обовʼязків.
Тому роботи по ТСК наразі дуже багато через що навіть змушений був трохи обмежити свою діяльність на виборчому окрузі – розумію, що це не добре, але ж, вважаю, маємо, перш за все, зробити все можливе, щоб поранені бійці мали якнайкращу медичну допомогу, від якої дуже часто залежить не просто здоровʼя захисників, а і їх життя.
Думаю, мої виборці із розумінням до цього поставляться, тим паче, що вже найближчим часом планую відновити наші зустрічі. А щодо проблем регіону – то їх вирішенням переймаюся і коли працюю в Києві, завжди тримаю звʼязок із головами громад, і з представниками трудових колективів. Звичайно, в силу обʼєктивних причин, не все вдається вирішувати, але ж і багато проблем вдалося зрушити з місця.