Кримінальний кодекс і Правила дорожнього руху в нашій країні складені таким чином, що в будь-якому ДТП з пішоходом винен водій автотранспорту.
Що б не робив пішохід – раптово вибігав на дорогу, різко змінював маршрут руху або зовсім лежав на дорозі – водій зобов’язаний передбачити всі ці сюрпризи і відповідно відреагувати. Не зміг уникнути ДТП, в якому постраждав чоловік, – значить, повинен нести кримінальну відповідальність. При цьому поведінка самого пішохода на покарання для водія майже не впливає.
Ось і недавно Середино-Будський райсуд розглянув кримінальне провадження, відкрите стосовно уродженця Чернігівської області Володимира (ім’я змінено), який працював водієм Ямпільського молокозаводу. На орендованому підприємством автомобілі «ГАЗ-33021-212» він щодня збирав молоко по довколишніх селах. Виїжджати потрібно було дуже рано, восени і взимку він проїжджав неабияку частину шляху затемна.
У грудні 2018 року Володимира, як зазвичай, їздив по своєму маршруту. Близько 4 ранку він проїжджав по автодорозі Воздвиженське – Гремячка в Ямпільському районі та, під’їжджаючи до села Гремячка, не помітив лежачого на проїжджій частині місцевого жителя. В результаті ДТП пішохід отримав не сумісні з життям травми, а водій вантажівки, зовсім не чекав, що на темній дорозі може хтось лежати, навіть не зрозумів, що сталося, і поїхав далі.
На початку слідства і судового розгляду справи Володимир не визнавав свою провину, стверджуючи, що він не був учасником ДТП і органи слідства не надали жодного доказу його провини. Однак після допиту всіх свідків передумав – визнав свою провину, щиро розкаявся і дав свідчення. За його словами, за селом він рухався зі швидкістю 50-60 км / год, замерзле за ніч лобове скло практично розтануло, видимість була достатньою для руху автомобіля. Майже перед самим с. Гремячка він на секунду відволікся на магнітофон – а піднявши очі на дорогу, побачив у трьох метрах від машини якесь чорне перешкоду на припорошений снігом дорозі і викрутив кермо вправо. В цей час він відчув удар – але вирішив, що це яма на розбитій дорозі, і, не зупиняючись, поїхав далі за звичним маршрутом збирати молоко. Поки він займався цим, йому подзвонили правоохоронці і попросили під’їхати у відділення поліції в Ямполі, що він і зробив. Там автомобіль оглянули і знайшли на машині волокна темного кольору. В цей же день було проведено слідчий експеримент за його участю. За словами Володимира, він поняття не мав, що збив людину, інакше зупинився б і викликав швидку і поліцію.
Мати загиблого розповіла в суді, що жила удвох з сином, напередодні близько 23.00 він вирішив прогулятися і не повернувся додому. Вона намагалася йому зателефонувати, але він не взяв телефон, а його друзі не відповідали на дзвінки – адже була глибока ніч. Вона виходила на вулицю його шукати, але його ніде не було. І тільки вранці до неї прийшов чоловік сестри, який розповів, що її сина збив автомобіль. Після ДТП водій приходив до неї і пропонував відшкодувати збиток частинами, але жінка вимагала всю суму одним платежем, тому згоди вони не досягли.
Також в суді заслухали свідка, який знайшов тіло загиблого хлопця. Він заявив, що Володимир – погана людина, завжди швидко ганяє на автомобілі і часто потрапляє в ДТП. В той день вранці свідок між 5 і 6 ранку зібрався у справах в сусідню область разом зі своїм батьком. Проїжджаючи по автодорозі біля с. Гремячка, він побачив біля узбіччя тіло людини і вирішив, що той впав на припорошений снігом дорозі. Він зупинився – і побачив, що чоловік мертвий, а тіло явно котилося по дорозі. Також він бачив свіжі сліди двох людей і сліди одного автомобіля. Він викликав співробітників поліції, висадив з автомобіля батька їх чекати, а сам поїхав у своїх справах.
Вивчивши протокол огляду місця події, суд прийшов до висновку, що на свіжому снігу чоловіка, що лежав на дорозі в чорному одязі, мало би бути добре видно навіть в 4 ранку. Особливо з кабіни такого автомобіля, як «ГАЗ».
Серед доказів виявилися навіть результати допиту з використанням поліграфа (детектора правди). Згідно з результатами, водій дізнався про наїзд на людину в момент його вчинення. Дані судмедекспертизи підтвердили, що в момент наїзду чоловік лежав на лівому боці спиною до автомобіля. При цьому етилового спирту в його крові не виявили – тому абсолютно незрозуміло, з чого він вирішив лежати на дорозі і як довго це робив, якщо з дому він вийшов близько 23-ї години, а наїзд був здійснений після 4 ранку.
Суд визнав Володимира винним в порушенні правил, що спричинило ДТП з тяжкими наслідками, – на думку суду, 50-60 км були безпечною швидкістю руху в темну пору доби поза населеним пунктом при відсутності інших автомобілів, і, рухаючись з такою швидкістю, водій молоковоза створив аварійну ситуацію, результатом якої стала загибель людини. За ч.2 ст.286 Володимир був засуджений до 5 років позбавлення волі і 3 років позбавлення права керування автомобілем. Також йому належить сплатити потерпілій – матері загиблого – 100 тис. грн моральної шкоди.
З огляду на цей сумний досвід, ми можемо тільки порадити водіям бути максимально уважними на дорозі. Адже ніхто не застрахований від повторення подібних історій …