Більшість глухівчан асоціюють лісопаркову зону Глухова виключно з Борком. З їхньої свідомості за останні двадцять років якось випала інша примітна складова «зеленого намиста» – урочище Лобасівщина.
Мальовничий ліс, який постав на вапнякових схилах заплави Есмані в тому числі й зусиллями місцевих селян за часів Столипіна, поросле старими вільхами верхове болото з десятками джерел т. зв. Калинового ключа, просторий степовий вигін притягували до себе природолюбів, краєзнавців та прибічників активного відпочинку з Глухова й околишніх сил. Тут функціонували лижні траси, туристичні маршрути.
Місцями масового відвідування — а можна сказати що й паломництва! — були два джерела: найпотужніше– на початку старого вільшаника й інше, трохи далі, під вапняковою кручею, криниця, свого часу розчищена глухівськими ентузіастами. Сюди постійно виїжджали учасники екологічних акцій, військово- спортивних змагань, випускники, студенти. Окремого висвітлення потребує тема постійної людської присутності: хуторів і кладовищ у глибині лісу, великої садиби лісника…
За останні роки тутешні краєвиди неабияк змінилися. Простір вигону вкрили зарості високих трав і молоді деревцями. Тут ліс наступає на відкритий простір, а на прилеглому болоті, навпаки, відступає — в око впадають групи сухих вільх.
Різко все змінилося й біля джерел. Відкритий луговий простір між лісом і болотом за лічені роки покрився клениною та кропивою, вода відійшла від лінії вільх на метр-півтора. У глибині болота ще проглядаються плеса, але джерела зникли з поля зору – чи то закрилися нетрями, чи взагалі зникли. Навіть найпотужніше, на початку, до якого за останніх відвідин вела так-сяк облаштована стежка, настил з жердин, поряд стояв знак з зазначенням про гідрологічну пам`ятку місцевого значення довелося розшукувати. А ось до кринички під кручею взагалі годі пробитися: лісом – суцільні непролазні нетрі, повздовж болота — драговина; схил, де колись добували крейду з мальовничої галявинкою нагорі, оточеною стрункими осичками, всуціль заріс чагарником і бур`янами.
Таким чином, нинішня Лобасівщина являє очевидну картину …не сказати, щоб деградації, але здичавіння — напевне. Це наша лісопаркова зона? Вона, до речі, незабаром може стати перебрати на себе роль витоків Есмані – через те що луки під Петрівським та Лужками , звідкіля, як поки вважають, бере початок головна блакитна артерія Глухова, майже зневоднені, водойма в Есмані практично не стікає, ставки біля Хотминівки та Годунівки висохли. Калиновий ключ стає, по суті, єдиним резервом живлення Есмані та запорукою того, що вона не щезне з карти, як її «молодша сестра» під Слоутом – Есмань-ІІ.
Андрій Коваленко.
Джерело:
